оптимати
Оптима́ти:
— в Стародавньому Римі реакційне політичне угруповання, яке виникло в другій половині II ст. до нової ери; до оптиматів належали представники багатих сенаторських родів, що виступали проти спроб демократизації суспільного ладу; в Галичині в публіцистиці XIX ст. оптиматами називали представників магнатських польських і українських полонізованих родів, які намагались зберегти в своїх руках політичну владу і соціально-економічні впливи [44-1]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оптимати — -ів, мн. Ідейно-політична течія в Стародавньому Римі з 30-х рр. 2 ст. до середини 1 ст. до н. е., яка відображала інтереси нобілітету і протистояла популярам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оптимати — оптима́ти (лат. optimates – знатні, від optimus – найкращий) політичне угруповання рабовласницької верхівки у Стародавньому Римі, яке відображало інтереси нобілітету, боролося проти популярів. Словник іншомовних слів Мельничука
- оптимати — У стародавній Рим. республіці назва прибічників правління сенату й супротивників реформ (особливо аграрних); неформальна і неоднорідна група, сформована в період діяльності братів Ґракхів (133-121 до н.е.); гостро конкурували з популярами; найвидатніші представники: Сулла та Помпей Великий. Універсальний словник-енциклопедія