офукнути

Офу́кнути:

— Крикнути [XX] По процесі Анни я був у Будз. і просив: той офукнув мене і каже, що віддати міг би їх тільки Вам або мені тоді, коли буду мав від Вас повномочіє [XX]

— прикрикнути, осаджувати [48]