падькати

Значення в інших словниках

1. падькати — па́дькати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. падькати — -аю, -аєш, недок., діал. Нарікати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. падькати — ПА́ДЬКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Нарікати (у 1 знач.). До найстаршого чорта, Луципера, прилетіла ціла юрба чортів, кричачи і падькаючи на Русина (І. Франко); – Не падькай, Святославе, – втішав Свинельд, – хто не йде інших бити у чужину, того чужі у хаті знайдуть! (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
4. падькати — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
5. падькати — ПА́ДЬКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Нарікати (у 1 знач.). До найстаршого чорта, Луципера, прилетіла ціла юрба чортів, кричачи і падькаючи на Русина (Фр., II, 1950, 125); — Не падькай, Святославе, — втішав Свинельд, — хто не йде інших бити у чужину, того чужі у хаті знайдуть! (Оп., Іду.., 1956, 87). Словник української мови в 11 томах