парх
«жид»[ IV, 492] (з поль. арґот. parch «жид», первісно «короста, шолуди») [ОГ]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парх — парх іменник чоловічого роду струп, рубець від хвороби шкіри розм., частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
- парх — ПАРХ див. па́рхи. Словник української мови у 20 томах
- парх — парх знев. єврей (ст)|| = бібер Лексикон львівський: поважно і на жарт
- парх — ПАРХ див. па́рхи. Словник української мови в 11 томах
- парх — Парх, -ха м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Гн. І. 33. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити. Подольск. г. Словник української мови Грінченка