1. Словник з творів Івана Франка

покутний

Поку́тний:

— (писар) потайний [III]

— закутковий [23]

— покаянний [VII]

— покутний писар: потайний писар, що криється з своїм заняттям [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покутний — [поукутнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  2. покутний — -а, -е. Стос. до покути. || Пройнятий каяттям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покутний — поку́тний прикметник від: поку́та Орфографічний словник української мови
  4. покутний — ПОКУ́ТНИЙ, а, е. Стос. до покути. [Д. Жуан:] Живу, немов якась душа покутна, Серед людей чужих або й ворожих (Леся Українка); // Пройнятий каяттям. Гапка, виливши на Цвяхову голову повний .. ківш проклять.., впала в дуже покутний настрій (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. покутний — ПОКУ́ТНИЙ, а, е. Стос. до покути. [Д. Жуан:] Живу, немов якась душа покутна, Серед людей чужих або й ворожих (Л. Укр., III, 1952, 396); // Пройнятий каяттям. Гапка, виливши на Цвяхову голову повний .. ківш проклять.., впала в дуже покутний настрій (Фр., VII, 1951, 35). Словник української мови в 11 томах