помітувати
Помі́тувати:
— нехтувати, погорджувати [45]
— погорджувати [46-2,XII]
— покидати; [V]
— розмірковувати [XIX] Ми стали : йому чужими, він терпить нас, але не любить нас, бо ми не любимо його і помітуєм його святощами [XIX]
Помі́туєм:
— погорджуємо [46-1]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помітувати — помі́тувати підпорядковувати своїй волі; помикати (ст): Та їй, господарській, хоч бідній, дочці, не дуже-то мило, щоб перший-ліпший міг помітувати нею (Цегельська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- помітувати — Помі́тувати, -тую, -туєш ким, чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- помітувати — Помітувати, -тую, -єш гл. Бросать. Дрібне листе пописує, там у воду помішує. АД. І. 135. Словник української мови Грінченка