поневчасі

(по невчасі): пізно [VII]

— пізня пора; по невчасі: запізно [X]

— по невчасі: запізно [VI]

— по невчасі: згодом [III]

— спізнення; по невчасі: запізно [IV]

— Неіснуюче як іменник слово невчас редакція пояснила як «спізнення» (553). У контексті виступає тільки прислівник поневчасі (374, 381). Само невчас вживається тільки як прислівник (пор. словник Желехівського, т. І, стор. 505). [MО,IV]