1. Словник з творів Івана Франка

прецінь

Пре́ці, пре́цінь:

— адже, а все ж, усе-таки [XIII]

— адже, же [X]

— адже [46-1,46-2,,II]

— адже, а все ж, усе-таки [1;2,XI]

— адже, все ж, отже, проте, все-таки [14]

— а все ж, усе-таки, адже [IV]

— а таки, А прецінь я підданий найвірніший ішов під стягом законної власти. [Звн 391]; [ВЛ]

— однак, все ж [15]

— однак, одначе [44-1]

— одначе [XIX] А прецінь видумка тота висить нині неначе хмара над сло-! в'янством, а декотрим здається, що вона туй-туй станеться! правдою, ввійде в діло! [XIX]

— одначе, адже, все ж таки [VI]

— отже, адже, бо ж, проте [8,V,VII]

— проте, однак, усе ж, адже [52]

— проте, одначе, між тим [45]

— тобто, адже [23]

— тобто, адже, проте, все ж [4]

— усе-таки, адже [III]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прецінь — пре́ці́нь 1 частка адже незмінювана словникова одиниця діал. пре́ці́нь 2 сполучник проте, однак незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. прецінь — діал. 1》 част. Адже (див. адже I). || Все-таки. 2》 присл., у знач. вставн. сл. Принаймні. 3》 спол., також у сполуч. зі спол. "а". Проте, однак, зате. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прецінь — ПРЕ́ЦІ́НЬ¹, діал. 1. част. підсил. Адже (див. адже́¹). Не можна сказати, щоби й вони його не любили!.. Прецінь Івась був їх дитина не менша других, прецінь ніколи їм не дігнав [допік] ні непослухом, ні прикрим словом (І. Франко); – Пощо ти вбив зайця?... Словник української мови у 20 томах
  4. прецінь — пре́цінь 1. адже (ст) 2. проте (ср, ст): Переходить попри нас Северин Левицький, вже сивий, а прецінь цілком не старий (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. прецінь — ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М. Словник синонімів української мови
  6. прецінь — Пре́цінь, присл. = прина́ймні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прецінь — ПРЕ́ЦІ́НЬ, діал. 1. част. Адже ( див. а́дже¹). Не можна сказати, щоби й вони його не любили!.. Прецінь Івась був їх дитина не менша других, прецінь ніколи їм не дігнав [допік] ні непослухом, ні прикрим словом (Фр., І, 1955, 139); — Пощо ти вбив зайця?... Словник української мови в 11 томах
  8. прецінь — Пре́цінь нар. Между тѣмъ, однако. Словник української мови Грінченка