приректи
Приректи́, приріка́ти:
— дати обіцянку [V]
— обіцяти, пообіцяти [2]
— пообіцяти [4,III,IV,XII]
— приобіцяти [1,X]
— обіцяти, пообіцяти [XIII]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приректи — приректи́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- приректи — Приректи́. Пообіцяти. Міністр прирік уділити відповідну поміч тамошним потерпівшим жителям (Б., 1895, 14, 4); Рівно ж за старанєм др. Мильковича прирекло й “Музичне товариство” дати запомогу на ціль археольоґічних розслідів (Б. Українська літературна мова на Буковині
- приректи — див. прирікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приректи — ПРИРЕКТИ́ див. приріка́ти. Словник української мови у 20 томах
- приректи — ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- приректи — ПРИРЕКТИ́ див. приріка́ти. Словник української мови в 11 томах
- приректи — Приректи, -речу, -че́ш гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!» Гн. І. 92. Словник української мови Грінченка