притика

Значення в інших словниках

1. притика — прити́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. притика — див. палиця Словник синонімів Вусика
3. притика — -и, ж. 1》 Дерев'яний кілок або залізний прут, шворінь, яким прикріплюють волове ярмо до дишла. 2》 розм. Стоянка для суден, човнів. 3》 діал. Доказ, довід. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. притика — ПРИТИ́КА, и, ж. 1. Дерев'яний кілок або залізний прут, шворінь, яким прикріплюють волове ярмо до дишла. Як вихватить дід із воза велику притику, – Побив бабі, помолов голову і пику (народний жарт); Хлопець не почув, як брязнуло об притику кільце (Ю. Словник української мови у 20 томах
5. притика — И, ч., зниж. Дурень. Повний притика:(( Словник сучасного українського сленгу
6. притика — ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Словник синонімів української мови
7. притика — ПРИТИ́КА, и, ж. 1. Дерев’яний кілок або залізний прут, шворінь, яким прикріплюють волове ярмо до дишла. Як вихватить дід із воза велцку притику, — Побив бабі, помолов голову і пику (Україна.. Словник української мови в 11 томах
8. притика — Притика, -ки ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. ум. прити́чка. Словник української мови Грінченка