псота
Псо́та:
— бешкет; див. збитки [V]
— витівки, пустощі [14]
— збитки, пустощі [13]
— пустощі, витівка [42]
Псо́ти:
— дурощі [XII]
— прикрості, шкоди [XI]
— робити збитки [51]
— Псота — пустощі, витівки з польськ. psota пояснене словом «бешкет», який в ранніх творах Франка виражається словами сварка, бійка, бриверії. [MО,V]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- псота — -и, ж., зах. 1》 Бідність, злидні. 2》 Погана погода. 3》 Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- псота — ПСО́ТА, и, ж., діал. 1. Бідність, злидні. 2. Погана погода. 3. вульг. Уживається як лайливе слово. Словник української мови у 20 томах
- псота — псо́та (перев. мн. псо́ти) вибрик, дрібна капость, яка зазвичай викликає сміх (ср, ст): І роблено псоти, псоти дрібні, смішні, не зі злоби, але для самої псоти, і роблено їх по-мистецьки, так, що отець-катехит ніколи не міг дійти, хто був автором псоти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- псота — Псо́та, -ти ж. 1) Бѣдность; бѣда, нужда. Вх. Уг. 264. 2) Плохая погода. Вх. Лем. 458. 3) Брань. Вх. Лем. 458. Словник української мови Грінченка