резигнація
Резигна́ція:
— відмова від чогось, примирення з долею [29;30]
— відмовлення від чогось, відречення [44-1]
— Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації, на поблажливості до взаємних похибок [XX]
— відречення, відмова, примирення з долею [48]
— відречення, відступ [2]
— відречення [XI]
— відставка [46-2]
— зречення [35;37]
— зречення, відмова від чогось [14,26,39]
— зречення, відмова від чогось, покора долі [II]
— зречення, відмова від чогось, примирення з долею [36]
— зречення, відмова від чогось; байдужість [51]
— Зречення, відмовлення [XX] Довголітня практика навчила мене резигнації, хоч і не суфічної, а такої, котра одним потішається: повіситись завше матимеш час [XX]
— зречення, відмовлення від чогось [20]
— зречення, відновлення [VII]
— зречення, покірність долі [IV]
— зречення; примирення з долею [III]
— примиреність, покірливість, відмовлення від чогось [46-1]
— примирення [22]
— роздуми [31]
— самозречення [49,XX] Та тільки ж самі Ви знаєте, які слабі мої (і загалом наші галицькі) сили для такої боротьби і з якою резигнацією треба до неї братися [XX]
— стан, у якому людина відмовляється від своїх бажань і замирюється з дійсністю [VI]
— сум, відмовлення від чогось, примирення з долею [25]
— тут: рішучість [19]
— цілковита покірливість долі [41]
Значення в інших словниках
- резигнація — резигна́ція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- резигнація — РЕЗИГНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн., заст. Цілковита покірливість долі. Виснажені болем, наші нерви отупіли; ми не говорили з собою нічого і з тупою резигнацією ждали ранку (Фр. Словник української мови в 11 томах