стріп
Стріп:
— дах, покрівля, трикутний отвір в причілку стріхи [21]
— дах, покрівля [IV]
— звід, склепіння [52,XII]
— покрівля [2]
— покрівля, дах, небозвід [1,X]
— звід, склепіння [XI]
— Стріп (пор. польсь. strop) у Франка, як і в польській мові, значить «внутрішня частина даху»: «Я не можу відірвати очей від того маленького огнища, що не чваниться світлом... та зате плює здоровими іскрами аж під коритовидний, глиною виліплений та саджою навислий стріп» (189). Для редакції стріп без застережень «дах, покрівля» (539). [MО,IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стріп — стріп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стріп — СТРІП, стро́пу, ч., діал. 1. Невеликий сніп, перев. обмолоченого жита, зв'язаний спеціальним способом для покривання даху; сам настил покрівлі з таких снопів. Уся клуня пахне свіжим лісовим сіном; крізь прогнилий стріп видно шматок неба (М. Словник української мови у 20 томах
- стріп — стропу, ч., діал. 1》 Невеликий сніп, перев. обмолоченого жита, зв'язаний спеціальним способом для покривання даху; сам настил покрівлі з таких снопів. 2》 Будь-яка покрівля. 3》 зах. Купа чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стріп — СТРІП, стро́пу, ч., діал. 1. Невеликий сніп, перев. обмолоченого жита, зв’язаний спеціальним способом для покривання даху; сам настил покрівлі з таких снопів. Уся клуня пахне свіжим лісовим сіном; крізь прогнилий стріп видно шматок неба (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах
- стріп — Стріп, -пу м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. І. 178. 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. н. п. Словник української мови Грінченка