сівня
Сі́вня:
сівня́:
— рід коша при сіянні збіжжя [I]
— фартух, що служить для сіяння [1]
— фартух, що служить для сіяння зерна [14]
— фартух, наповнений зерном; з нього беруть зерно й сіють [X]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сівня — сівня́ іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- сівня — СІВНЯ́, і́, ж., діал. Те саме, що сіва́ 2. Уже зібралось все село, Хто з боронами, хто з сівня́ми, Жінки й дівчата з рискаля́ми (І. Франко); * Образно. Ти йдеш з сівнею й тихо сієш В чорні скиби й незарослі рани Нове сім'я, новії надії, І вдихаєш дух життя рум'яний (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- сівня — -і, ж., діал. Те саме, що сіва 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сівня — СІВНЯ́, і́, ж., діал. Те саме, що сіва́ 2. Уже зібралось все село, Хто з боронами, хто з сівня́ми, Жінки й дівчата з рискаля́ми (Фр., X, 1954, 336); *Образно. Ти йдеш з сівнею й тихо сієш В чорні скиби й незарослі рани Нове сім’я, новії надії, І вдихаєш дух життя рум’яний (Фр., XI, 1952, 17). Словник української мови в 11 томах