тлумитися

Значення в інших словниках

1. тлумитися — тлуми́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. тлумитися — ТЛУМИ́ТИСЯ, ться, недок., діал. 1. Товпитися, скупчуватися, юрбитися. На розі головної форштадської вулиці і провулка, що спускався до пристані, в святкові дні завжди тлумився портовий люд (С. Добровольський). 2. Пустувати. Хлопчаки тлумляться на березі моря. Словник української мови у 20 томах
3. тлумитися — тлу́митися вовтузитися; битися (м, ср, ст): Я не заберу жінки Дуська? Я? Жінки мого кумпля, що має мати мікруса, малу дитинку від мого колеґи? На холеру ми ціле життя разом тлумились на Вірменській вулиці у Львові? Будьте зіхер!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. тлумитися — -ться, недок., діал. 1》 Товпитися, скупчуватися, юрбитися. 2》 Пустувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тлумитися — I. ПУСТУВА́ТИ (перев. про дітей — розважаючись, бавитися, гратися), БА́ЛУВАТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, БЕШКЕТУВА́ТИ, ЖИРУВА́ТИ підсил., ДИТИ́НИТИСЯ розм., ДИТИНІ́ТИ розм., КАЗИ́ТИСЯ підсил. розм., ДУРІТИ підсил. розм., ШАЛІ́ТИ підсил. рідше, ГАРЮВА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
6. тлумитися — ТЛУМИ́ТИСЯ, ться, недок., діал. 1. Товпитися, скупчуватися, юрбитися. На розі головної форштадської вулиці і провулка, що спускався до пристані, в святкові дні завжди тлумився портовий люд (Добр., Ол. солдатики, 1961, 154). 2. Пустувати. Хлопчаки тлумляться на березі моря. Словник української мови в 11 томах