туск
Туск, ту́сок:
— жаль, туга [21]
— жура, смуток [20]
— журба, смуток, туга; [VI]
— туга, жаль [XII]
— туга, журба [7;5]
— туга, смуток [51]
— туга [IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туск — туск іменник чоловічого роду туга діал. Орфографічний словник української мови
- туск — див. сум Словник синонімів Вусика
- туск — ТУСК, ТУ́СОК, ску, ч., діал. Туга, смуток. – Ой, синку, не бери ти собі такий великий туск до голови! (В. Стефаник); Не раз находив на нього такий туск, що чорні руки кусав до крові (Мирослав Ірчан); Він чув потребу оповісти їй .. про свій тусок за нею (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- туск — тусок, -ску, ч., зах. Туга, смуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- туск — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм. Словник синонімів української мови
- туск — ТУСК, ТУ́СОК, ску, ч., діал. Туга, смуток. — Ой, синку, не бери ти собі такий великий туск до голови! (Стеф., Вибр., 1945, 50); Не раз находив на нього такий туск, що чорні руки кусав до крові (Ірчан, II, 1958, 258); Він чув потребу оповісти їй.. про свій тусок за нею (Коцюб., II, 1955, 350). Словник української мови в 11 томах