укаменувати
Побити камінням [XX] Були вони мені подвійно милі: раз тому,що показали в авторі виразніш, ніж дотеперішні праці, чоловіка живого і цілого, себто такого, що вміє і має відвагу реагувати на ту затроєну атмосферу, серед якої живемо, і котрий із-за своєї спеціальності не позбувся своїх людських почувань, незалежної думки і свобідного слова, а, по-друге, тому, що той чоловік, той поляк, не забув про існування того, якого за галицьких поляків укаменував і вважає вже неіснуючим [XX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me