урядження

Значення в інших словниках

1. урядження — уря́дження іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
2. урядження — УРЯ́ДЖЕННЯ (ВРЯ́ДЖЕННЯ), я, с., діал. 1. Дія за знач. уряди́ти, уряджа́ти 1, 2 і уряди́тися, уряджа́тися 1. Коли він лишиться у Львові, то сподіваюсь, що Ви не відмовите помогти йому своєю порадою при урядженні (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
3. урядження — (врядження), -я, с., діал. 1》 Дія за знач. урядити, уряджати 1), 2) і урядитися, уряджатися 1). 2》 Речі, меблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урядження — ОБСТАНО́ВКА (меблі, оздоби та предмети побуту, якими обставлено й прикрашено приміщення, житло), ОБЛА́ДНАННЯ, ОБСТА́ВА рідше, ОБСТА́ВИНА рідше, ОБСТАНО́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА заст., УРЯ́ДЖЕННЯ (ВРЯ́ДЖЕННЯ) діал. Схвильовано оглядає Петро кімнату. Словник синонімів української мови
5. урядження — Уря́дження, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. урядження — УРЯ́ДЖЕННЯ (ВРЯ́ДЖЕННЯ), я, с., діал. 1. Дія за знач. уряди́ти, уряджа́ти 1, 2 і уряди́тися, уряджа́тися 1. Коли він лишиться у Львові, то сподіваюсь, що Ви не відмовите помогти йому своєю порадою при урядженні (Л. Укр., V, 1956, 378). 2. Речі, меблі. Словник української мови в 11 томах