фейлетон

Фейлето́н:

— статті чи художні твори, що друкувалися в газетах під спеціальними рубриками (фейлетон, малий фейлетон) [50]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

фейлетон — фейлето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
фейлетон — див. ГУМОРЕСКА. Словник синонімів Караванського
фейлетон — ФЕЙЛЕТО́Н, у, ч. 1. заст. Розділ газети (спочатку додатковий аркуш, а потім підвал сторінки), в якому надруковано статті на побутові теми, про мистецтво, літературу, а також художні твори. 2. заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. Словник української мови у 20 томах
фейлетон — -у, ч. 1》 заст. Розділ газети, в якому друкувалися статті на побутові теми, про мистецтво, літературу тощо. 2》 заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. 3》 Невеликий літературно-публіцистичний твір, у якому висміюються та засуджуються якісь вади, потворні явища суспільного життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
фейлетон — фейлето́н (фрапц. feuilleton, від feuille – лист, аркуш) один з жанрів публіцистики, характерний для періодичної преси (газет, журналів). Відмітні риси Ф. – злободенність тематики, сатирична або гумористична загостреність викладу. Словник іншомовних слів Мельничука
фейлетон — Короткий публіцистичний твір злободенної тематики, написаний у легкій, ефектній манері, із використанням засобів сатири, гумору, іноді сарказму. Універсальний словник-енциклопедія
фейлетон — Фейлето́н, -на; -то́ни, -нів (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фейлетон — ФЕЙЛЕТО́Н, у, ч. 1. заст. Розділ газети (спочатку додатковий аркуш, а потім підвал сторінки), в якому друкувались статті на побутові теми, про мистецтво, літературу, а також художні твори. 2. заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. Словник української мови в 11 томах