1. Словник з творів Івана Франка

цаль

Цаль:

— давня міра довжини (2,4 см) [21]

— давня міра довжини 2,4 см [IV]

— давня одиниця виміру довжини (2,4 см) [44-2]

— дюйм [51,I]

— дюйм, міра довжини (приблизно 2,5 см) [52]

— колишня міра довжини (2,4 сантиметра) [VI]

— колишня одиниця міри довжини (2,4 ом.) [V]

— міра довжини (близько двох сантиметрів); брехня на цаль: очевидна брехня [XII]

— міра довжини [5;7;16]

— міра довжини в 2,4 см [15]

— міра довжини (2,4 см) [19]

— міра довжини, 2,4 см [13]

— міра довжини, що дорівнює 2,4 см [45]

— міра довжини, 2 — 4 сантиметри [VII]

— коло 4 сантиметрів [III]

— стара польська міра довжини — 2,4 см [38]

цаль: дюймъ (нѣм. Zoll) [ІФ,1890]

— Цаль <�польськ. cal<�нім. Zoll = приблизно одному дюймові або 1/12 стопи, тобто 2,4 см, а в поясненнях — «коло 4 сантиметрів». У IV томі (541) пояснено правильно — 2,4 см. [MО,III]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цаль — цаль іменник чоловічого роду дюйм діал., арх. Орфографічний словник української мови
  2. цаль — (міра довжини) сов. дюйм. Словник синонімів Караванського
  3. цаль — ЦАЛЬ, я, ч., діал., заст. Міра довжини, що дорівнює 2, 54 см (дюйм). То як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило (Марко Вовчок); У дверцях [тюрми] малі віконця на кілька квадратових цалів завбільшки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. цаль — цаль дюйм (ст): Але Кулюс ніколи не бив добре ножем. Пробив лише праву полу блюзи і роздер кілька цалів штанки і шкіри (Нижанківський) ◊ дже́нтельмен (дже́нтелмен) у кожному (кожнім) ца́лі людина бездоганних манер та з почуттям гідності (ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цаль — -я, ч., діал., заст. Дюйм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цаль — ДЮЙМ, ЦАЛЬ зах., заст. Велика, велика площа.. Далеко на іншому боці площі — ямка, діаметр — кілька дюймів (Ю. Яновський); Просто під гнилим, тванистим ґрунтом, не глибше як на цаль, а то й на півцаля, лежала руда (Н. Рибак). Словник синонімів української мови
  7. цаль — Цаль, ца́ля, -леві; ца́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цаль — ЦАЛЬ, я, ч., діал., заст. Дюйм. У дверцях [тюрми] малі віконця на кілька квадратових цалів завбільшки (Фр., IV, 1950, 485); Ксеня крокує поруч з Василиною, сапа в сапу, намагаючись на цаль не відстати від захланної до праці ланкової (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 61). Словник української мови в 11 томах
  9. цаль — Цаль, -ля м. Дюймъ. Та як бехнуло (кинуло), то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156). Одрізав на три цалі. Словник української мови Грінченка