шваркотати

Значення в інших словниках

1. шваркотати — див. кричати; шуміти Словник синонімів Вусика
2. шваркотати — ШВАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ШВАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що шварґоті́ти. Що вони говорять, того не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (І. Франко); Знов сопе один [хлопчик], Співають інші. Знову бистрі гемблі Шваркочуть під руками (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
3. шваркотати — шваркота́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
4. шваркотати — шваркотати → шварґотати Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. шваркотати — -очу, -очеш і шваркотіти, -очу, -отиш, недок., розм. Те саме, що шварготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шваркотати — ГОВОРИ́ТИ (володіти власною або іноземною мовою; користуватися іноземною мовою), РОЗМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ розм.; ЛОПОТА́ТИ розм., ЛОПОТІ́ТИ розм. (незрозумілою для слухача мовою); ГЕЛГОТА́ТИ розм., ГЕЛГОТІ́ТИ розм., ГЕРГОТА́ТИ розм., ГЕРГОТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
7. шваркотати — ШВАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ШВАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що шварготі́ти. Що вони говорять, того не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (Фр., II, 1950, 48); Знов сопе один [хлопчик], Співають інші. Знову бистрі гемблі Шваркочуть під руками (Рильський, II, 1960, 95). Словник української мови в 11 томах