шмата

Значення в інших словниках

1. шмата — Шма́та. Ганчірка, шматок тканини. Зоя обмастилася по руках, ногах і по тілі зеленою мастю, обмотала голову в мокру шмату, казала винести верітки й подушки на сонячну сторону на призьбу й там лягла (Коб., Вовчиха, 171); / експр. Ганчірка (про одяг). Українська літературна мова на Буковині
2. шмата — див. ГАНЧІРКА. Словник синонімів Караванського
3. шмата — див. частина Словник синонімів Вусика
4. шмата — ШМА́ТА, и, ж., розм. Те саме, що шмати́на 1. Інші [школярі], сміліші, ходили по класу, билися, тручалися поміж лавками, мазали різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою, котра служила замість губки (І. Словник української мови у 20 томах
5. шмата — шма́та 1. ганчірка (м, ср, ст) 2. знев. одяг (м, ср, ст) 3. знев. жінка легкої поведінки; повія (ср, ст)|| = вінклювка 4. знев. лукава, підступна, ненадійна людина (м, ср, ст): Той Стефко – то не хлоп, а шмата, з ним ніякої справи не полагодиш... Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. шмата — -и, ж., розм. Те саме, що шматина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шмата — ШМА́ТА, и, жін., розм. Те саме, що шмати́на 1. Інші [школярі], сміліші, ходили по класу, билися, тручалися поміж лавками, мазали різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою, котра служила замість губки (Фр. Словник української мови в 11 томах
8. шмата — Шмата, -ти ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200. Словник української мови Грінченка