юджено

Ю́джено:

— нацьковувано [45]

— підбурювано [XIX] Почалась і тут та сама двулична, папська політика, котрою папство свого часу вміло верховодити у світі: кокетовано, з одного боку, з деякими слов'янськими народами, котрі особливо віддані були католицизмові, наділювано їх щедро папськими благословенствами, а з другого боку, кокетовано і з іноплемінними утисниками тих народів, з властями держав, в котрих вони жили, і дуже часто юджено одних на других, щоб тим способом одних і других визискувати [XIX]