інсургент

Значення в інших словниках

1. інсургент — Повстанець Словник чужослів Павло Штепа
2. інсургент — інсурге́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. інсургент — -а, ч., заст. Повстанець; борець за незалежність і справедливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інсургент — інсурге́нт [від лат. insurgens (insurgentis) – той, що повстає] повстанець, учасник повстання. Словник іншомовних слів Мельничука
5. інсургент — ПОВСТА́НЕЦЬ (учасник повстання), ПОВСТА́ЛИЙ, ІНСУРГЕ́НТ заст. Повстанці попалили палаци й оселі польських магнатів і знищили до останку усе їх добро (І. Нечуй-Левицький); Вулиці перед Тавричеським палацом, де засідала Дума, запруджені повсталими (П. Словник синонімів української мови
6. інсургент — ІНСУРГЕ́НТ, а, ч., заст. Повстанець. Ще не раз заллються кров’ю бруки, гнів інсургентів світом загримить (Сос., II, 1958, 331); Випадково він [Т. Шевченко] прочитав у газеті статтю про китайських інсургентів. Шевченко записує це в «Журнал» (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 433). Словник української мови в 11 томах