Ірпінь

Ірпі́нь, -пеня́, -не́ві (р.) (ч. р.); ірпі́нський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ірпінь — Ірпі́нь іменник чоловічого роду річка; місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Ірпінь — М. у Київській обл.; 40 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, машинобудівної промисловості; кліматичний курорт, рекреаційний центр, численні оздоровчі заклади, дачні селища. Заснований як залізнична станція в 1902. Універсальний словник-енциклопедія