Аташе

Аташе́ (фр.), не відм. (ч. р.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аташе — аташе́ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. аташе — Дорадник (посольський) Словник чужослів Павло Штепа
  3. аташе — невідм., ч. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. || Молодший дипломатичний ранг у міністерстві закордонних справ. Аташе-кейс — те саме, що дипломат (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аташе — АТАШЕ́, невідм., ч. 1. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр., у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (А. Словник української мови у 20 томах
  5. аташе — аташе́ (франц. attache, букв. – прикріплений) 1. Молодший дипломатичний ранг співробітника дипломатичних представництв та відомств закордонних справ. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аташе — Найнижчий ступінь службовця-дипломата; фахівець у певній галузі: а. військовий, культурний, торговельний. Універсальний словник-енциклопедія
  7. аташе — АТАШЕ́, невідм., с. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (Крим. Словник української мови в 11 томах
  8. аташе — рос. атташе (фр. attache. букв. — прикріплений) — 1. Молодший дипломатичний ранг. 2. Службова особа дипломатичного складу в посольствах, місіях. 3. Представники не дипломатичних відомств, спеціалісти в певній галузі знань, які перебувають у відрядженні при посольствах чи місіях. Eкономічна енциклопедія