Боецій

Бое́цій, -ція, -цієві (рим. філ.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Боецій — (Boetius) бл. 480-524, рим. логік, філософ, теолог, дипломат, автор лат. перекладу логічних робіт Арістотеля; намагався узгодити віру і розум; його роботи до XII ст. становили гол. джерело знань у різних галузях науки. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Боецій — Боецій (бл. 480, Рим — 524) — римськ. філософ, теолог і поет. Філософські погляди Б. — це синтез пізньоримського та ранньосхоластичного мислення. Найважливіша праця... Філософський енциклопедичний словник