Коростень

Ко́ростень, -теня, -теневі (м.); ко́росте́нський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Коростень — Ко́ростень іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Коростень — М. у Житомирській обл., райцентр; на р. Уж (притока Прип'яті, басейн Дніпра); 74 тис. мшк.; машинобудівна, порцелянова, деревообробна, меблева, текстильна, харчова промисловість; городища Іскоростеня (IX-XIII ст. Універсальний словник-енциклопедія