Кіндрат

Кіндра́т, -та, -те!

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кіндрат — Кіндра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кіндрат — У, ч. 1. Переляк. 2. Погане самопочуття. ◇ Кіндрат хапає, схопив кондратій — переляк. Ще б пак, при одній думці, що в цьому дубаку треба зняти штани, мене Кіндрат хапав (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу