1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Малин

Ма́лин, -на, -нові, -ном (м.); ма́линський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Малин — Ма́лин іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Малин — М. у Житомирській обл., райцентр, на р. Ірша; 30 тис. мшк.; підприємства паперової, меблевої, харчової промисловості, будівельних матеріалів; парк (XIX ст.). Заснований в XI ст., у середньовіччі під владою Литви та Польщі, з 1793 у складі Рос. імперії. Універсальний словник-енциклопедія