Симон

Си́мон, -на.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Симон — Си́мон іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. Симон — д.-євр.; ім'я Sim'on; від sama* — слухати, чути.Симон Таволга шелестів жерстю в своїй кімнаті... (м-Рудь). Власні імена людей. Словник-довідник