1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Сміла

Смі́ла, -ли, -лі (м.); сміля́нський, -ка, -ке.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сміла — Смі́ла іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Сміла — М. у Черкаській обл., райцентр; 84 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, харчової, легкої промисловості, будівельних матеріалів; вел. залізничний вузол (станція імені Т. Шевченка). Засноване в кінці XVI ст., статус міста з 1793. Універсальний словник-енциклопедія