Снятин
Сня́тин, -на, -нові, -ном, у -ні (м.)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Снятин — Сня́тин іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
- Снятин — М. у Івано-Франківський обл., райцентр, на р. Пруті (притока Дунаю); 12 тис. мшк.; центр народних художніх промислів (вишивка, ткацтво); музеї (у т.ч. Марка Черемшини та В. Касіяна); міська ратуша (1861). Перша згадка в літописі 1158. Універсальний словник-енциклопедія