Стир

Стир, -ру, -рові (річка); сти́рський

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Стир — Стир іменник чоловічого роду річка в Україні Орфографічний словник української мови
  2. стир — Стерно, штурвал Словник застарілих та маловживаних слів
  3. Стир — Р. в Україні та Білорусі, права притока Прип'яті; довж. 494 км; гол. притока Іква; над С. — м. Луцьк (до нього судноплавна). Універсальний словник-енциклопедія