Суботів

Су́ботів, -това, -тову, -товом, в -ві (м.); су́ботівський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Суботів — Су́ботів іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Суботів — С. у Чигиринському районі Черкаської обл., на правому березі р. Тясьмин (притока Дніпра) та на його притоці р. Суботів; 2 тис. мшк. Вперше згадується 1616 як хутір, рідні місця Б. Хмельницького; музей в Іллінській церкві (1653), пам'ятник гетьманові. Універсальний словник-енциклопедія