Узин

У́зин, -на, -нові, -ном (м.); у́зинський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Узин — Узи́н іменник чоловічого роду селище в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Узин — М. районного підпорядкування Київської обл., 17 тис. мшк.; підприємства харчової промисловості, поблизу У. вел. авіабаза стратегічних сил колишнього СРСР; відоме з 1651. Універсальний словник-енциклопедія