1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

абсурдний

Абсу́рдний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсурдний — абсу́рдний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. абсурдний — Безглуздий, нісенітний і всі мож. пох. від АБСУРД, обр. ні в кут, ні в двері, ні те. ні се; (здогад) дикий. Словник синонімів Караванського
  3. абсурдний — -а, -е. Прикм. до абсурд; безглуздий, нісенітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. абсурдний — АБСУ́РДНИЙ, а, е. Стос. до абсурду; безглуздий, нісенітний. Прочитавши ту статтю, я попробував спростувати в “Ділі” лиш одно зовсім уже абсурдне .. твердження (І. Словник української мови у 20 томах
  5. абсурдний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. абсурдний — АБСУ́РДНИЙ, а, е. Прикм. до абсу́рд; безглуздий, нісенітний. Прочитавши ту статтю, я попробував спростувати в "Ділі" лиш одно зовсім уже абсурдне… твердження (Фр., XVI, 1955, 430). Словник української мови в 11 томах