авантурниця
Аванту́рниця, -ці, -цею; ниці, -ниць і авантюри́стка, -тки, -тці; -ри́стки, -ри́сток
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- авантурниця — аванту́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- авантурниця — див. авантюрниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- авантурниця — АВАНТУ́РНИЦЯ див. авантю́рниця. Словник української мови у 20 томах
- авантурниця — АВАНТУ́РНИЦЯ див. авантю́рниця. Словник української мови в 11 томах