1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

анулювати

Анулюва́ти, -люю, -лю́єш, -лю́є

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анулювати — анулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. анулювати — (угоду) скасовувати, касувати, визнавати недійсною, г. уневажнювати, дип. денонсувати; (вирок) док. г. відкликати. Словник синонімів Караванського
  3. анулювати — див. касувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. анулювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех. Скасовувати, визнавати що-небудь недійсним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. анулювати — АНУЛЮВА́ТИ див. анульо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  6. анулювати — СКАСО́ВУВАТИ (визнавати, оголошувати що-небудь недійсним), КАСУВА́ТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, АНУЛЮВА́ТИ, НУЛІФІКУВА́ТИ фін., ПРИПИНЯ́ТИ. — Док.: скасува́ти, відміни́ти, анулюва́ти, нуліфікува́ти, припини́ти. Словник синонімів української мови
  7. анулювати — АНУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., книжн. Скасовувати, визнавати що-небудь недійсним. Підписавши "Вічний мир" з Польщею [у 1686р.], Росія анулювала попередній договір з Туреччиною і Кримом (Іст. УРСР, І, 1953, 301). Словник української мови в 11 томах