аптекар

Апте́кар, -ря, -реві, -рем, -рю! -те́карі, те́карів, -рям

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аптекар — -я, ч. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. || Власник аптеки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аптекар — [аптекар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/ -р'і, кл. -р'у, мн. -р'і, -р'іў, д. -р'ам Орфоепічний словник української мови
  3. аптекар — д. рецептар; (кваліфікований) провізор; (дипломований) фармацевт. Словник синонімів Караванського
  4. аптекар — Я, ч., нарк. 1. Людина, у якої купують фармакологічні препарати наркотичної дії. 2. Людина, яка виготовляє наркотичну речовину. Треба в аптекаря про чорну спитати. Словник сучасного українського сленгу
  5. аптекар — АПТЕ́КАР (працівник аптеки, що приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки), РЕЦЕПТА́Р заст.; ФАРМАЦЕ́ВТ (працівник аптеки, що виготовляє ліки); ПРОВІ́ЗОР (фармацевт вищої кваліфікації). При багатьох монастирях ще у XVІІ ст. Словник синонімів української мови
  6. аптекар — АПТЕ́КАР, я, ч. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. До аптеки я сама люблю йти. Я ж мушу розповісти аптекареві, де й що мені хибує (О. Кобилянська); При багатьох монастирях ще в XVII ст. Словник української мови у 20 томах
  7. аптекар — апте́кар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  8. аптекар — Лікарник, (вона) лікарничка, див. фармацевт, провізор Словник чужослів Павло Штепа
  9. аптекар — АПТЕ́КАР, я, ч. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. До аптеки я сама люблю йти. Я ж мушу розповісти аптекареві, де й що мені хибує (Коб., III, 1956, 468); При багатьох монастирях ще в XVII ст. Словник української мови в 11 томах