армієць

Значення в інших словниках

1. армієць — армі́єць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. армієць — як ім. військовий, г. військовик, сов. військовослужбовець; пор. СОЛДАТ, ВОЯК. Словник синонімів Караванського
3. армієць — Вояк Словник чужослів Павло Штепа
4. армієць — -йця, ч. 1》 Той, хто служить в армії (у 1 знач.); військовослужбовець. 2》 заст. Військовослужбовець армії (у 4 знач.); не гвардієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. армієць — АРМІ́ЄЦЬ, йця, ч. 1. розм. Той, хто служить в армії (у 1 знач.); військовослужбовець. Шевченко знав, що більшість армійських офіцерів – п'яниці, картяри.., і хоча Долгов ніби й не був схожий на цей тип армійця, Тарас Григорович намагався стушуватися (З. Словник української мови у 20 томах
6. армієць — див. воїн Словник синонімів Вусика
7. армієць — ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬ рідше. Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця. Словник синонімів української мови
8. армієць — АРМІ́ЄЦЬ, йця, ч. 1. Той, хто служить в армії (в 1 знач.); військовослужбовець. — Прийшла, значить, революція.. — сидить Ілліч у Кремлі. Державою керує, мудрі справи вирішує, на білих шле червоних армійців воювати за свободу (Ю. Янов., І, 1954, 7). Словник української мови в 11 томах