арія

А́рія, -її, -ією; а́рії, а́рій

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арія — а́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. арія — (невелика) аріозо; П. мелодія; пор. ПІСНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. арія — Односпів, див. соло, серенада Словник чужослів Павло Штепа
  4. арія — (від іт. aria — повітря) — 1. Завершений сольний номер з опери, кантати тощо, який відрізняється виразністю мелодії і досконалістю форми. Звичайно А. є центральним моментом характеристики дійової особи (напр., арія Филипа з опери... Словник-довідник музичних термінів
  5. арія — -ї, ж., муз. Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. арія — А́РІЯ, ї, ж., муз. Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з “Фауста”... (І. Нечуй-Левицький); Хтось грав на губній гармошці арію Кармен (В. Словник української мови у 20 томах
  7. арія — а́рія (від італ. aria – пісня) закінчений за будовою епізод в опері, ораторії, кантаті, що виконується одним співаком у супроводі оркестру; самостійний музичний твір для голосу; інструментальна музична п’єса наспівного характеру. Різновиди А. – аріозо, арієта, каватина. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. арія — Закінчений за побудовою вокальний епізод з акомпанементом, який входить до складу опери, ораторії, кантати, складається з 2 або 3 частин (а. da capo); самостійний музичний твір для голосу; самостійна сольна інструментальна музична п'єса наспівного характеру. Універсальний словник-енциклопедія
  9. арія — А́РІЯ, ї, ж., муз. Вокальний твір для одного голосу, що входить як складова частина до опери, ораторії та ін. От почулась арія Мефістофеля з "Фауста"… (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах