1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

безперемінно

Безперемі́нно, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безперемінно — безперемі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. безперемінно — 1》 заст. Присл. до безперемінний. 2》 присл., діал. Обов'язково, неодмінно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безперемінно — 1. див. безперебійно 2. авжеж, аджеж, аякже, звичайно, доконче, конче, обов'язково, певно, певна річ, притьма, пробі, див. невідмінно, звісно Словник чужослів Павло Штепа
  4. безперемінно — БЕЗПЕРЕМІ́ННО. 1. заст. Присл. до безперемі́нний. Він безперемінно був маршалом, а маршал був тоді не те, що тепер предводитель (Панас Мирний). 2. присл., діал. Обов'язково, неодмінно. Словник української мови у 20 томах
  5. безперемінно — БЕЗПЕРЕМІ́ННО. 1. заст. Присл. до безперемі́нний. Він безперемінно був маршалом, а маршал був тоді не те, що тепер предводитель (Мирний, IV, 1955, 221). 2. присл., діал. Обов’язково, неодмінно. Словник української мови в 11 томах
  6. безперемінно — Безперемінно нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VІІ. 43. Словник української мови Грінченка