1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

булькання

Бу́лькання, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булькання — бу́лькання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. булькання — -я, с. Дія за знач. булькати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. булькання — БУ́ЛЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́лькати і звуки, утворювані цією дією. З яру витікає світловодий крижаний ручай і з бульканням .. вливається в рукав (О. Донченко); Він чув шарудіння дощу в траві.., булькання гірського струмочка (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. булькання — див. звучання Словник синонімів Вусика
  5. булькання — БУ́ЛЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́лькати і звуки, утворювані цією дією. З яру витікає світловодий крижаний ручай і з бульканням.. вливається в рукав (Донч., V, 1957, 15); Він чув шарудіння дощу в траві.., булькання гірського струмочка (Рибак, Що сталося.., 1947, 31). Словник української мови в 11 томах
  6. булькання — Булькання, -ня с. Бульканіе. Словник української мови Грінченка