1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

буркувати

Буркува́ти, звичайно брукува́ти, -ку́ю, -ку́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркувати — Буркува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу. Гн. II. 196. 2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує. Чуб. V. 690. Словник української мови Грінченка