1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

великодержавник

Великодержа́вник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великодержавник — великодержа́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. великодержавник — -а, ч. Послідовник, поборник великодержавної політики, великодержавного шовінізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великодержавник — ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИК, а, ч. Послідовник, поборник великодержавної політики, великодержавного шовінізму. Російські великодержавники стояли на тому, що українська мова – “наречие” (М. Рильський); Безкарна діяльність великодержавників особливо обурює після інспірованих центром кривавих злочинів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. великодержавник — ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИК, а, ч. Послідовник, поборник великодержавної політики, великодержавного шовінізму. Доводилося боротись [українським прогресивним літературознавцям] і проти великодержавників, і проти місцевих націоналістів (Рад. Словник української мови в 11 томах