1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

великоможний

Великомо́жний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великоможний — великомо́жний прикметник арх. Орфографічний словник української мови
  2. великоможний — -а, -е, заст. Який належить до кола знатних панів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великоможний — ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ, а, е, заст. 1. Який належить до знаті. Великоможний магнат, один раз навіть перший кандидат на польський королівський престол, князь Остріжський [Острозький] ніколи не брав королівського привілея [привілею] на свою друкарню (І. Огієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. великоможний — ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. великоможний — ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ, а, е, заст. Який належить до кола знатних панів. — Великоможний пане! Приходжу до тебе не з власної волі (Фр., IV, 1950, 101). Словник української мови в 11 томах
  6. великоможний — Великоможний, -а, -е Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає. Словник української мови Грінченка