верзіння

Верзі́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верзіння — верзі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. верзіння — -я, с. 1》 фам. Дія за знач. верзти. 2》 розм. Видіння, марення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верзіння — ВЕРЗІ́ННЯ, я, с. 1. фам. Дія за знач. верзти́. – Коханий, – говорить Галя, – а що як справді нападуть на нас розбійники? – Не бійсь, моє серце, то все верзіння, – говорить козак. Словник української мови у 20 томах
  4. верзіння — див. балаканина; марення; нісенітниця Словник синонімів Вусика
  5. верзіння — МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. верзіння — ВЕРЗІ́ННЯ, я, с. 1. фам. Дія за знач. верзти́. — Не бійсь, моє серце, то все верзіння, — говорить козак (Вовчок, І, 1955, 324). 2. розм. Видіння, марення. Словник української мови в 11 томах
  7. верзіння — Верзіння, -ня с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130. Словник української мови Грінченка