1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

верховіття

Верхові́ття, -ття, -ттю, у -тті

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верховіття — верхові́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. верховіття — -я, с. 1》 Верхня частина дерева. 2》 збірн. Верхні гілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верховіття — ВЕРХОВІ́ТТЯ, я, с. Верхня частина дерева, верхні гілки. Темно в лісі. Молода струнка яворина .. високо сягає рябеньким стовбуром, щоб зеленим верховіттям осміхнутись до блакитного неба (М. Словник української мови у 20 томах
  4. верховіття — див. вершина Словник синонімів Вусика
  5. верховіття — ВЕРХ (верхня, найвища частина чого-небудь), ВЕРХІ́ВКА, ВЕРШО́К, ВЕРШЕ́ЧОК, ГРЕ́БІНЬ, ВЕРШИ́НА, ВЕРХІ́В'Я, ВЕРХОВИ́НА, МА́КІВКА розм., ЧОЛО́ розм. (перев. дерева, гори); ШПИЛЬ, ТІ́М'Я рідко, ГРУНЬ діал. Словник синонімів української мови
  6. верховіття — ВЕРХОВІ́ТТЯ, я, с. Верхня частина дерева, верхні гілки. Темно в лісі. Молода струнка яворина.. високо сягає рябеньким стовбуром, щоб зеленим верховіттям осміхнутись до блакитного неба (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. верховіття — Верховіття, -тя с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає. Макс. Словник української мови Грінченка