1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вивільга

Ви́вільга, -ги, -зі; ви́вільги, -вільг

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивільга — ви́вільга іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вивільга — -и, ж. Співучий птах середніх розмірів із родини горобцеподібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивільга — ВИ́ВІЛЬГА, и, ж. Співочий птах середніх розмірів родини вивільгових, що має яскраво-жовте із чорним або оливково-зелене оперення. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вивільга — І́ВОЛГА, ВИ́ВІЛЬГА діал., ЖОВНА́ діал. В лісі горлиці туркочуть, Іволги свистять в гаю (С. Воскрекасенко); Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (О. Донченко); Де-де дятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця (А. Свидницький) Словник синонімів української мови
  5. вивільга — ВИ́ВІЛЬГА, и, ж. Співучий птах середніх розмірів із родини горобцеподібних, що має яскраво-жовте з чорним або оливково-зелене оперення. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (Донч., V, 1957, 60). Словник української мови в 11 томах
  6. вивільга — Ви́вільга, -ги ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72. Словник української мови Грінченка